четвер, 23 травня 2024 р.

 

                       «Про Вас ми будем пам’ятати»

23 травня українці відзначають День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролись та продовжують боротись за рідну землю. 

Вшануємо пам'ять наших земляків, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України.











пʼятниця, 26 квітня 2024 р.

 

               "Болем Чорнобиля серце болить"

                                                       Чорнобиль. В руїнах реактор курить, 

                                                                          Полин обплітає могилу.

                                                                         Вдалося чи ні саркофагом скорить

                                                                         Страшну неприборкану силу?

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.

Минуло 38 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.




середа, 3 квітня 2024 р.

 

         «Немає нічого, чого не може         витримати людина». 

З полону повернувся  Валентин Шатурський

7 березня додому із полону повернувся 27-річний Валентин Шатурський. Мешканець села Лісогірка у неволі перебував 22 місяці. На рідну землю воїн ступив 31 січня цього року. Реабілітацію проходив у Дніпрі. І тільки через місяць приїхав у рідне село.



31 січня 2024 року з російського полону вийшло 207 військовослужбовців, серед них — городоччанин Валентин Шатурський.31 січня 2024 року з російського полону вийшло 207 військовослужбовців, серед них — городоччанин Валентин Шатурський.Фото: Городок.City                                                    Сльози радості

7 березня в обідню пору у центрі села Лісогірка було людно. На обличчях городоччан та городоччанок були помітні сльози радості. Люди з хлібом та сіллю зустрічали свого земляка — Валентина Шатурського. Йому дарували квіти, фрукти та солодощі, дякували за те, що він тримав оборону України, низько вклонялися, а потім покрили спину воїна державним стягом.

Маріанна Шкаврон
Маріанна Шкаврон
Маріанна Шкаврон
Земляки зустрічали воїна у центрі села і дякували йому за мужність та відвагу

— Два роки недоспаних ночей, крику… Але я дочекалася, — крізь сльози сказала у коментарі для Городок.City мати військового Алла Шатурська. — Бажаю усім матерям дочекатися своїх синів.

Валентин Шатурський із мамоюВалентин Шатурський із мамою                                                             Історія воїна

Валентин Шатурський народився і зростав у селі Лісогірка. Фах здобував у Лісоводському професійно-аграрному ліцеї, а у 2016 році пішов до війська, як і його батько. На жаль, 12 вересня 2019 року під час ворожого обстрілу позицій батальйону в Донецькій області тато Валентина загинув.

Похований Валерій Шатурський у Маріуполі, де проживав з 2016 року.Похований Валерій Шатурський у Маріуполі, де проживав з 2016 року.Фото: memorybook.org.ua

— Коли розпочалася повномасштабна війна, я був під Донецьким аеропортом. Потім із побратимами вирішив захищати Маріуполь, але туди ми не дійшли. Місто вже було в оточенні ворога. Ми доїхали до Волновахи й там приймали бій, — пригадує воїн.

«Довге відрядження»

Потім було довгих 22 місяці полону. Спершу городоччанин потрапив до ізолятора тимчасового утримування, що у селищі Старобешеве, потім — до управління по боротьбі з організованою злочинністю, що у Донецьку. Був також у Донецькому СІЗО, 120 виправній колонії, що у селищі Оленівка й у четвертій виправній колонії міста Горлівка. Опісля військового з побратимами вивезли на територію росії.

Умови, в яких ми жили, були різні. Залежно від місця перебування. Але загалом — стабільно погані. Та сьогодні я розумію, що немає нічого такого, чого не може витримати людина, — зізнається воїн

Зараз своє перебування у полоні він називає довгим відрядженням. Дякує за обмін і за те, що його чекали вдома.

— Сьогодні ми повинні об’єднатися перед суспільною загрозою, перед зовнішнім ворогом. Бо якщо ми не дамо йому відсіч, то вони прийдуть сюди. А якщо вони прийдуть сюди, то буде дуже погано. Я там був і бачив, як вони живуть, — зауважує Валентин Шатурський.

Мрія городоччанина — повернутися до війська. Поки що в іншій сфері діяльності він себе не бачить.

середа, 20 березня 2024 р.

                            "Щастя є у кожного"

Міжнародним днем щастя  обрали 20 березня не випадково. На цей день припадає день весняного рівнодення. Це час, коли Земля розташовується по відношенню доСонця так, що його промені падають просто на екватор. Від дня весняного рівнодення світовий день стає довшим і розпочинається астрономічна весна. Запроваджений Міжнародний день щастя резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 28 червня 2012 року.

“Що ж таке щастя?” це і філософія, і психологія, і навіть медицина.

Але чіткого формулювання щастя немає й досі, адже кожен розуміє його по-своєму, і кожен по-своєму правий. Головне, щоб щастя і надалі залишалося невичерпним джерелом для людей.

Вітаємо з Міжнародним Днем щастя!

Залишайтесь  щасливими, не дивлячись ні на що. Бережіть, цінуйте і радійте кожній миті життя!



 

четвер, 7 березня 2024 р.

                                       "Кобзарева струна не вмирає"

Шевченкові слова надихають любити та боротися за Україну:

  • Борітеся – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!
  • І на оновленій землі врага не буде, супостата, А буде син, І буде мати, І будуть люди на землі.
  • В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. 
  • Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую хвилину За неї Господа моліть.
  • Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!
  • Кохайтеся ж, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі – чужі люди, Роблять лихо з вами.
  • Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
  • В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля


пʼятниця, 1 березня 2024 р.

                                             Волонтерська робота

          В черговий раз ми передаємо свою допомогу нашим захисникам.

Вдячні  за матеріали , що  надійшли нам:

 з Італії від нашого жителя Карпінського Вадима - ватні диски на виготовлення запальничок,

та  "Городок меблі" нам передав рулон тканини на сітки.

                                                         


 









понеділок, 26 лютого 2024 р.

                                                                 Леся Українка

                                          " Гордість української нації"

Лариса Косач з’явилася на світ 25 лютого 1871 року на Волині в місті Звягель, нині – Новоград-Волинський Житомирської області. 

Леся народилася в заможній, поміщицькій родині спадкових дворян.У це складно повірити, але Леся Українка ніде офіційно не навчалася. Вона не закінчила жодної школи, тим паче університету. Леся здобула домашню освіту від батьків, родичів, приватних вчителів. Лариса навчилася читати в 4 роки, а згодом опанувала кілька іноземних мов – грецьку, латину, німецьку, французьку, італійську, польську, болгарську.Перший вірш, який називався «Надія», Леся написала в 9 рокі.У 1899 році вийшла друга збірка – «Думи і мрії».Здебільшого роботи Лесі Українки публікувалися за кордоном – у Берліні, Дрездені, Відні, Празі.Останні роки життя поетеса дуже важко хворіла, але при цьому багато працювала і написала свої найкращі твори. Померла Леся Українка у віці 42 років у 1913 році в Грузії. 



понеділок, 19 лютого 2024 р.

 

День Героїв Небесної Сотні – памятний день, що відзначається в Україні 20 лютого.






четвер, 8 лютого 2024 р.

                                       Волонтерська робота

    Об'єднавшись, Лісогірська громада  продовжує волонтерську діяльність вже майже два роки поспіль...

    Завдяки людям, ми робимо неймовірні речі, вяжемо сітки, шкарпетки, робимо окопні свічки, шили устіски , випікаємо смаколики.

   Лише завдяки роботі кожного з нас, наші хлопці відчувають підтримку .

   Дякую усім дівчатам та хлопцям, які сьогодні допомагають у волонтерській  роботі.

  Тільки разом ми наблизимо нашу перемогу, яка обов'язково настане.

   Мирного неба і разом до перемоги! Слава Україні ...









                                        

 

понеділок, 22 січня 2024 р.